КУРУКА СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ

03.09.1987 – †25.08.2014 (орієнтовна дата)

        Сергій Курука народився 3 вересня 1987 року у місті Луцьку.

        Базову освіту отримував у НВК № 26 м. Луцька.

      З 2002 по 2005 роки навчався в Луцькому вищому професійному училищі № 9 за професією «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування».

       Середню-спеціальну освіту здобував у Володимир-Волинському технікумі гідромеліорації.

       Був призваний на військову службу по мобілізації. До призову працював у ТзОВ “Спайс-Луцьк”.

       З квітня 2014 року проходив службу у званні солдата у складі 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський) та виконував завдання у зоні АТО. Останнім часом числився на посаді снайпера ( http://natasha17655.hiblogger.net/1410166.html ).

       Зв'язок з ним обірвався 25 серпня 2014 року. На той час він знаходився поблизу села Дзеркальне Донецької області. Зі слів рідних, останній раз Сергій виходив на зв'язок 23 серпня. Батьки протягом тривалого часу дзвонили до заступника начальника штабу України, аби дізнатись хоч щось про долю дитини, однак, усюди повідомляли, ніби серед загиблих і полонених хлопця немає.

       В «Книзі пам’яті загиблих» (http://memorybook.org.ua/14/kuruka.htm) зазначено, що Сергій Курука загинув в «ніч на 25 серпня в бою за Іловайськ (Донецька область) в районі Кутейникова. 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля Березне, Оленівка під постійним артобстрілом».

       Сергій був похований у місті Дніпропетровськ як невідомий солдат. За результатами експертизи було ідентифіковано його особу. Дніпропетровська міська рада прийняла рішення про ексгумацію тіла та передачу його рідним для перепоховання у Луцьку.

       15 січня 2015 року перепоховання Героя відбулось на Алеї почесних поховань на кладовищі у селі Гаразджа Луцького району.

       Був одружений, сиротою залишився 2-річний син.

       Указом Президента України №436/2015 від 15 липня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

       У грудні 2014 року на будинку, в якому мешкав Сергій Курука було встановлено меморіальну дошку меморіальну. Відтепер завжди усміхнене за життя обличчя Сергія дивитиметься на співвітчизників зі стіни його рідного будинку, що знаходиться по проспекту Соборності, 26. У власних спогадах про загиблого бійця друзі також називали Сергія не інакше, як «людиною із сонцем в очах».

       Світла пам’ять про нашого випускника, який віддав своє життя за волю і незалежність рідної України, назавжди залишиться у серцях всіх членів колективу училища.

        Світла та вічна пам'ять нашому Герою!

Фотогалерея: Сергій Курука