ПАМ'ЯТАТИ
автор Сергій Боричевський
І все ж, читаючи в стрічці десятки чи не сотні запитань в нікуди «як вони так могли?», напишу: могли. Це було цілком собі передбачувано. Це наша проблема - нездатність памятати. Інколи вона видається нам чеснотою, ми думаємо, що це - зданість прощати. Тільки це - не прощення. Це ахіллесова пята нашого народу, понад 300-літній стокгольмський синдром, який щоразу змушує нас забувати усе зло, закривати очі у вірі, що так його не існує.
Ми забуваємо.
Ми злимось на тих, хто памятає і часто принижуємо їх у своїй злості.
1708 - московити вирізали абсолютно всіх жителів міста Батурин, включно з дітьми, 10-15 тисяч жертв за один день. Просто тому, що місто було столицею Мазепи.
Лютий 1918 - війська під командуванням Муравйова взяли Київ і масово винищують його населення. Понад 5-10 тисяч загиблих. «Дума запросила перемирие, в ответ я приказал душить их газами».
Січень 1919 - червона армія Щорса під Києвом. Директорія здає столицю без бою, урочисто впускає Щорса. Щорс - комендант Києва. Попри це, Щорс занурює місто в хаос та насилля. Доходить до того, що з посади коменданта Києва його вже у лютому знімають самі ж більшовики, щоб зупинити безчинства в місті. Потім самі ж більшовики застрілять Щорса. А ми поставимо йому памятник в Києві, який щосили будемо захищати від декомунізаціі. Хоча це те ж саме, якби в Києві стояв памятник міхаілу «гіві» толстих, наприклад.
1920-ті - масові репресії проти українського села.
1932-1933 - Голодомор, про який ми почнемо по-справжньому згадувати лише з президентством Ющенка. При цьому, про нього та його винуватців більше воліють памятати люди на заході країни, де голодомору не було, ніж нащадки тих, хто його пережив. Але рефлекси та ритуали щодо шанобливого ставлення до хліба лишаться надовго.
1937 - Розстріляне відродження. Коли Голодомор був винищенням українського села, колиски українського народу, 1937 - винищення української культури, після якого ми надовго втратили міську культуру, а самі міста русифікувалися. Саме тому ви тепер говорите російською і кажете «ето наш родной язік тоже, ми нє аддадім єго расії». Хоча як ви можете не віддати те, що вам і так не належить? За деякими даними, переслідувань зазнали близько 30 тисяч осіб. Знищено цілі галузі та мистецькі течії. В тому числі, через безпосереднє знищення людей. А потім ви скажете «в украінской літєратурє нєт нічєго інтєрєсного, сплошноє нітьйо».
Червень 1941, Львів. Росіяни, панічно втікаючи від армії гітлера, розстрілюють близько тисячі людей, що утримувались в тюрмі на Лонцького. Німці виносять тіла загиблих, містяни їх оплакують. Після цього ви скажете «прєдатєлі, как ані пасмєлі ваєвать протів рускіх в дівізії Галічіна?».
Далі - ГУЛАГ та повішений Івасюк. Але натомість ви напишите на стіні київського будинку «цой жив!».
1995 - Грозний. Вщент розбомблене місто. Росіянами вбито близько 35 тис. мирних жителів, із них близько 5 тис. - діти.
11 грудня 1999 - росіяни виставляють УСІМ мешканцям Грозного ультиматум покинути місто, інакше вони вважатимуться терористами та будуть знищені. Станом на 23 грудня 2001 на території Чечні діє понад 800 фільтраційних таборів/пунктів.
2014 - Україна. Ми масово відвідуємо концерти російських артистів, репостимо дудя, селфимось на Червоній площі, працюємо в компанії артємія лєбєдєва, співаємо на корпоративах газпрому, вважаємо російських журналістів професійнішими за українських, в містах зневажаємо українську мову, ми поводимось так, наче росіяни нам брати, а вони називають нас потєшнимі хахлами, бо росіяни мають хорошу память.
2022 - Буча. Давайте не забудемо хоча б її.
Ірпінь, Бородянка, Маріуполь, Харків...
Примітка: усі «ми» та «ви» в цьому тексті, звісно ж, не стосуються тебе, дорогий читачу, ти не такий, ти хороший, а це все просто художній прийом.
UPD: від Головного Управління розвідки МО
❗ «Путін сказав все з землею рівняти». РФ планує знищення українських міст - матеріали перехоплення телефонних розмов окупантів
▫️В рамках роботи Міжвідомчого координаційного центру при ГУР МО, за участі Національної поліції України, отримано чергове перехоплення розмов військовослужбовців противника, які розкривають плани російського командування щодо війни в Україні. Так, мобілізований військовослужбовець армії агресора, Олег Карасьов, розповів дружині про те, які вказівки отримали російські військові щодо подальших дій в Україні: «Путін сказав, якщо до 10 травня ні х... не зробимо, то все з землею рівняти».
▫️Згідно з їхньою інформацією, є розпорядження «Рубіжне ще намагаємось «звільнити», а Лисичанськ і Сєвєродонецьк із землею зрівнюємо. Не будемо намагатись. Наші контрактники ні х... просунутися не можуть. Позасідали так (ЗСУ), що кожен день з танків і зі всієї х..., а їм по х... Наших стріляють кожного дня».
▫️Ця розмова підтверджує, що РФ цілеспрямовано перейшла до тактики знищення українських міст та злочинів проти мирного населення за прямою вказівкою вищого військово-політичного керівництва країни, зокрема путіна.