ПРО БЕЗУМОВНИЙ БАЗОВИЙ ДОХІД
Рутгер Брегман - відомий журналіст "The Correspondent", якого, часом, називають «одним з найвизначніших молодих мислителів Європи».
Хоч, як кажуть, для крутого мислителя він забагато цитує інших.
Його «Утопія для реалістів: як збудувати ідеальний світ», що потрапила до списку бестселерів, - це книга про те, куди йти людству, до чого прагнути й про що мріяти.
У своїй книзі Брегман стверджує, що людство по більшості вже досягло фізіологічного раю, тобто - більше не боїться голоду, а наступний крок - введення загального базового доходу.
Коли у 60-х щось подібне до введення ЗБД розпочав американський президент Річард Ніксон, американці боялись, що ті, хто отримують гроші «за так», потонуть в розпусті, пияцтві й неробстві. Й проєкт Ніксона провалився.
Трохи більш успішні досліди з ЗБД проводили в Великобританії, Канаді, Кенії, Фінляндії... Це можуть собі дозволити багаті країни. Але ж що визначає багатство? Рівень ВВП? Італія, наприклад, «почала включати до ВВП свій чорний ринок ще в 1987 році - її економіка злетіла на 20% за добу». А в Данії навчилися враховувати у ВВП... годування немовлят материнським молоком.
Крім того, на думку Брегмана, ВВП поганий якраз тим, що сьогодні умовно корисні види діяльності (навчання в школі, прибирання вулиць, турбота про людей похилого віку або те саме грудне вигодовування) роблять доволі скромний внесок у цей показник.
Заодно автор наводить приклад того, як Ірландія у 2013-му пів року обходилася взагалі без банків. Роль розрахункових центрів виконували... місцеві паби. Бармени прекрасно знали, у кого яка репутація і яка платоспроможність.
В книзі багато й інших цікавинок та дивних ідей - про скорочення робочого тижня до 15 годин або про відкриття кордонів.
Про проблему ж безробіття популярний автор каже наступне: людство пережило стільки технологічних революцій, що йому вже не варто боятися ні роботів, ні штучного інтелекту. «Дослідження 1963 року показало, що хоча нові технології й знищили за попереднє десятиліття 13 млн робочих місць, вони створили 20 млн нових».
PS Переглядаючи написане, я згадав анекдот про Брежнєва та його книгу "Мала земля", в кінці якого генсек каже: "Може й самому почитати?"
А чом би й ні!