ПРО ДЕКАДЕНТІВ І ЇЖЕ З НИМИ
Днями прочитав в однієї авторки замітку про декаданс.
І не втримався, щоб не відреагувати.
Якби Ви тільки знали, як мені дивно таке читати: "В школі 14 річних діток заставляють вчити вірші авторів, багато з яких закінчили своє існування або в лікарнях для душевнохворих, або в обіймах алкоголізму ".
Кодове слово у цьому оригінальному тексті розлюченої домогосподарки ймовірно "багато".
А про кого це? Кого, шановні добродії, - "багато"?
Та є якісь там: "відомі декаденти: Оскар Уайльд, Ігор Сіверянин (Лотарев), Едгар Аллан По, Шарль Бодлер ..."
Ну так, ну так...
Про Мопассана забули. Помер бідолаха в психлікарні 6 липня 1893 року.
Ну так і що, він же ж з багатьох...
Decadent... Одним словом ...
А куди подіти Pablo Diego José Francisco de Paula Juan Nepomuceno María de los Remedios Cipriano de la Santísima Trinidad Martyr Patricio Ruíz Picasso?
Куди його, в божевільню або відразу - в "обійми алкоголізму"?
Дилема...
Декадент чи ні?
"Дівчата на березі Сени. За Курбе" - що хотів сказати?
Не зрозуміло нам...
Сальвадор Далі теж Decadent?
Сп'яну, ймовірно, заявив, що все, що відбувається у Всесвіті, його просто «не колише"!
А йому зовсім не декадент каже:
- В натурі, нехай так, але якби опівночі на горизонті раптом виникло світло, що сповіщає ранкову зорю? Ти, наприклад, дивишся на небо та ось бачиш, що сходить сонце. Невже б тебе це не вразило? Невже б ти не подумав, що раптово збожеволів? "
- Ні! - твердо відповів Дали, - Я б тільки подумав, що це сонце зійшло з розуму.
Во, мужик! Во, декадент!
Голим на швабрі скакав для Хачатуряна? А якого біса?
Не зрозуміло нам!
А про Оскара Уайльда так і говорити соромно!
А Вам то що з того? Вам ближче - про пташок, про маточки-тичинки... Ви ж вважаєте дикунством, що чоловіки іноді полюють один на одного зі зброєю, іноді - клято п'ють горілку, іноді - божеволіють від кохання, іноді - стріляють собі в скроню, бо це справа честі, іноді - купують собі жінок, іноді - по матері поминають суфражизм.
А про Едгара По і язик не повертається в роті сказати... Одружився, негідник, на тринадцятирічній дівчинці, так ще й своїй родичці.
Брррррррр!
Ну і про Бодлера.
Хоча і про Артюра - теж можу.
Про Бодлера.
"Квіти зла" - це тільки квіточки!
"Вино, - каже, - робить людину щасливою і товариською, гашиш ізолює її. Вино звеличує волю, гашиш знищує її"
Декадент? Декадент!
І, до речі...
Ні, не буду про сумне.
Так ось, про Jean Nicolas Arthur Rimbaud. Попивав абсент, сволото.
Декадент? Декадент!
А Ви - попралися, борщу наварили й про сонечко та хмаринки небесні пару рядків у фейсбуці нашкрябали!
А ось в Артюрчика (декадента) коханець його Поль (декадент) стріляв навіть.
Декаденти?
Декаденти!
А слабо між пранням та борщем Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля погортати? Кажуть, що вражає! Особливо - в оригіналі! Декаденти читали та ще й отримували величезне задоволення від прочитаного.
Ось і я, як би був трохи розумнішим, обов'язково записався б до декадентів.
Ну все, якось так.
Вибачайте, коли що...